Юрій Форись

Отче наш...

Могутній цар на небі Ти.
Ім'я Твоє - це заповіт.
Воля Твоя, як грім сильна,

свята.

- На небеси. -

А на землі

Червоний сатана
Кривавить світ.

Зійди!

В гніві Твоїм

святім

спали

зітри

З лиця землі це пекло.

В ньому ми,

Колись вільні,

у своїй хаті

- Хліб наш насущний -
Просим ката,

як ласки.
 

Жебраки,
Раби ми.

- І прости нам довги наші -

Як ми колись,

Мечі міцні,

тверді,
крицеві візьмем в руки

І його, чорта, скупаєм в крові.
Прости його. Ласкавий Ти.

Бо ми
Довгів

Оцих кривавих не простимо!

Смерть мільйонів,
Смерть братів

Ми пімстимо!

Проллємо

Кров за кров!

- І не введуть нас у спокусу -
Кати ласкавим словом.
Ми не спочнем, поки знов
На трупах їх лукавих
Збудуєм Царство Правди,

Волі

і Любови.

Для поколінь,

що прийдуть.

Амінь!

- Отче наш -

нам поможи!

Беллярія, 23.7.1945.